1. Ми бачимо, що багато українців залишатимуться в Німеччині. Ми маємо піклуватися про них.

2. Ми бачимо, що після закінчення війни інші українці приїдуть до Німеччини. Ми розвиваємося, щоб піклуватися про них.

3. Ми бачимо, що Бог використає нас та наших німецьких друзів для унікального служіння Україні.

 

4. Ми будемо будувати відкриті партнерські відносини з українськими церквами (українськими та верховинськими), німецькими церквами та установами.

 

5. Ми віримо, що Бог привів нас до Німеччини не лише для служіння українцям, але й всім потребуючим спасіння людям (німцям та емігрантам/біженцям з різних країн). Ми будемо відкриті і подивимося, чи не веде Бог нас до створення міжнародної церкви.

 

6. Ми віримо, що особиста інтеграція в німецьку культуру має відбуватися поступово і природно. Без примусу та відмови від виконання місії Христа.

 

7. Ми бачимо, що церковна інтеграція відбуватиметься протягом "3 ПОКОЛІНЬ".

 

8. Ми віримо, що церква "Алмаз" має бути церквою (1) для майбутнього, а не для минулого, (2) для наступних поколінь, а не для минулих.

 

9. Ми віримо, що маємо бути абсолютно вірними істині, але зберігати гнучкість у традиціях і формах.

 

10. Ми бачимо, що церква повинна зберігати істинність у оцінці зовнішніх подій, а не приховуватися в "раковині релігійної непридатності".

 

11. Ми бачимо, що церква буде зростати, рухаючись по "шляху духовного розвитку".